Педагогічний колектив
Про вчителів шкіл Качкарівки до жовтневого перевороту мало що відомо. Очевидно, у них працювали випускники гімназій, представники духовенства. Відомо, що у 1894 році грамоти навчали один вчитель з помічником, яких утримувала сільська громада. У 1922 - 1923 році у семирічній трудовій школі 7 учителів давали знання близько 350 учням, у 1927 році працювало 5 учителів, але у кінці 30-х років і до цього часу число вчителів у Качкарівській школі складало 25 - 32 чоловік.
У 20 -х роках директором школи був Халангот Юрій Семенович, який очолював школу до війни.
З 1944 по 1950 рік- Ладиженський С. Т.
З 1950 по 1962 рік- Майданнік Олексій Феодосійович.
З 1962 по 1974 рік - Хрустенко Андрій Єгорович.
З 1974 по 1978 рік - Пащенко Євдокія Василівна.
З 1978 по 1982 рік -Швець Семен Якович.
З 1982 по 2005 рік - Будько Зінаїда Яківна.
З 2005 по даний час - Краєвська Антоніна Георгіївна.
Заступниками директора школи з навчально-виховної роботи у різний час були: Бондарівська Віра Андріївна, Гузик Олександра Іванівна, Пащенко Євдокія Василівна, Швець Семен Якович, Будько Зінаїда Яківна, Савенко Ольга Федорівна, Василенко Любов Павлівна, Кравців Тетяна Миколаївна.
У 1970 році введена посада організатора позакласної та виховної роботи, яка потім була перейменована у заступника директора школи з виховної роботи. Цю посаду займали:
Маринко Віра Євстахіївна,
Миркотан Марія Трифонівна,
Марченко Любов Іванівна,
Кириленко Аліна Іванівна,
Дмитрієва Лідія Петрівна,
Дудленко Микола Данилович,
Судима Таміла Григорівна,
Ліщук Надія Іванівна,
Панченко Інна Володимирівна,
Старостенко Світлана Анатоліївна,
Артюхова Валентина Степанівна,
Шевцова Людмила Єгорівна.
До 90-х років у школі була посада старшої піонерської вожатої. Це були: Дудленко Іван Михайлович, Валентій Фросина Прокопівна, Коваленко Нюся Микитівна, Горбушко Раїса Максимівна, Патинко Ганна Павлівна, Божко Валентина Сергіївна, Богун Ольга Василівна, Демченко Тамара Опанасівна, Кузьменко Людмила Василівна, Маршал Інна Опанасівна, Мойсеєнко Лідія Марківна, Гребенюк Наталія Василівна, Дмитрієва Лідія Петрівна, Воробей Галина Яківна, Лі щук Олена Леонідівна, Андронова Світлана Олександрівна, Зубенко Олена Володимирівна.
Далі із ліквідацією піонерської організації ця посада була замінена посадою педагога-організатора. У різний час її займали:
Колотуша Анатолій Володимирович,
Кононенко Тетяна Олександрівна,
Шорник Тетяна Олександрівна,
Кононенко Тетяна Олександрівна.
З кінця 60-х років введена посада керівника допризовної військової підготовки, яку обіймали Василенко Василь Остапович та Дудленко Микола Данилович Вони здійснювали військово - патріотичне виховання в школі та допризовну підготовку юнаків Неодноразово хлопці випускних класів нагороджувалися грамотами за високі показники з усіх видів військової підготовки.
Качкарівська школа завжди була забезпечена педагогічними кадрами, хоч їх плинність була високою через відсутність квартир.
Про вчителів, які працювали при царській владі і в 20-30-х роках можна знайти в архівних документах. З них видно, що вчителі були активними учасниками всіх заходів, які проводилися на селі. Деякі з них були членами колгоспів. Вони читали лекції населенню, випускали «стінчасописи» (стінні газети), вели роз'яснювальну роботу серед жінок , залучали людей до колгоспу. Вчителі були прикріплені до СОЗів, де проводили роботу по організації комун. Велика увага приділялась антирелігійній пропаганді, яку виконували теж учителі. Медпрацівники були під пильним контролем партійних комітетів з метою недопущення антирадянської агітації.
Побутові умови вчителів були жахливі: вони працювали у 2 - 3 зміни, але не отримували зарплати по кілька місяців. 24 вересня 1922 року на загальних зборах Робітпросу обговорювалося питання про матеріальний стан шкільних робітників. На зборах було констатовано, що « учительство бьшо поставлено в крайнє тяжелое материальное положение, вследствие систематической невьшлатьі жалованья». «голодньїй учитель не работник», - так записано в протоколі. Селян просили надати вчителям продукти даром, виділялося так і зерно.
Про рівень освіченості педпрацівників (їх називали у 20-30-х роках шкрабами - шкільними робітниками) можна судити із звіту про роботу шкіл Бериславського району РК ЛКСМУ 25.07.1932 р. У районі було всього 118 осіб, з вищою освітою - 5 , практикантів ХІСВУ - 17, практикантів Бериславського педтехнікуму - 30, з середньою освітою 68, помічників учителів - 3. Але з роками освітній рівень педколективу підвищувався. Після вигнання фашистів із села вчителі поверталися до школи, навчалися заочно у педагогічних навчальних закладах ( Чекамов Ф.Є., Меркотан М.Т. - в Одеському університеті; Швець С. Я. Савенко А.І., Пашенко Є.В. - в Херсонському педінституті) До школи приїжджали кваліфіковані спеціалісти, багато з них пропрацювали все життя в Качкарівській школі ( Хрустенко АС, Руссол М.Ю., Володченко Н.Ю. та ін.)
Розвинулася тенденція забезпечення педкадрами із власних випускників, які після навчання поверталися в село й тут закріплювалися. У 70-80 х роках вчителі забезпечувалися квартирами. Тому у колективі школи 50 % - випускники Качкарівської школи ( Будько З.Я, Кіяшко В.С., Судима Т.Г., Удод О.І., Савенко А.І., Пащенко Є.В., Дудленко М.Д., Полтавчанко З.Л., Кириленко О.Г., Меркотан М.Т., Дудленко М.М. , Кравців Т.М., Денисенко А.І,, Ліщук НІ., Ларіна Л.П., Пуваєва Л.В , Бараболя Л.О., Молибог Л.С., Лазаренко О.В., Супрун А.Й., Панченко Г.В., Краєвська АГ., Богонко Л.М., Кондаков П.Є., Сіркіч О.Ф., Сіркіч В.О., Савенко Ф.А., Шорник ТО., Кононенко ТО., Шевцова Л.Є., Дахтлер Т.О., Бідна Л.В. та ін.)
Педагогічний колектив Качкарівської ЗОШ завжди був сильним, дружнім, здатним до творчої праці.
У даний час у школі працює 27 вчителя , з них з вищою освітою - 23, з незакінченою вищою освітою - 2, з середньою спеціальною - 2.
Учителі завжди брали активну участь у громадському житті села. Довгий час очолювала товариство « Знання» та опікунську раду при сільській раді директор школи Будько З.Я. Були членами виконкому Хрустенко АС, Майданнік О.Ф.. Швець С.Я., Пащенко Є.В., Будько З.Я., Краєвська АГ., депутатами Судима Т.Г., Молибог Л.С, Супрун А.И. Співали в народному хорі та народному ансамблі Швець СЯ., Руссол М.Ю., Савенко А.І., Будько З.Я., Меркотан М.Т., Горбушко Т.Г., Маринко В.Є.. Керували народним хором вчителі музики і співів Дзюбенко Олександр Іванович та Приходько Віктор Федорович і домоглися присвоєнню хору звання народного (1967 р.)
Активними лекторами були Добровольська Л.Л., Руссол М.Ю., Запорожець В.М., Будько З.Я., Савенко А.І., Пащенко Є.В., Кондаков П.Є., Кондакова В.Ф., Меркотам М.Т., Судима Т.Г., та ін.
Добровольська Л.Л. тривалий час успішно керувала жіночою радою в селі. завжди проявляла ініціативність і творчість у роботі. Так, за її пропозицією й безпосередньою участю була створена дитяча кімната при Будинку культури у 1964 році Молоді батьки могли переглянути фільм чи концерт, а їхні діти цікаво проводили час у дитячій кімнаті.
Педагогічні працівники завжди були в авангарді, активними учасниками всіх заходів, які проводилися комуністичною партією і урядом тодішньої держави. До них ставилися великі вимоги: учитель повинен був проводити лінію партії, не мав права ходити до церкви, хрестити дітей, своєю високоморальною поведінкою повинен слугувати прикладом для наслідування. Учитель - не урокодатель, він повинен вести активну діяльність на селі, бути учасником всіх політичних заходів.